Перейти к содержанию

Книга Екклесиаста · Глава 6

Вид текста

Размер шрифта: 19px

Перейти к месту
То же место в другом издании

Опорное место: Eccl.6.1

Сравнить рядом

Нажмите на номер или текст фрагмента, чтобы выбрать его.

Ще одно лихо бачив я під сонцем, а його не трохи між людьми:
Буває такий чоловяга, що Бог дає йому достатки, скарби й честь, та й не знає душа його недостачі в нїчому, чого бажає, та не дав йому Бог розуму, хіснуватись тим, а чужий тим користуєсь; се марнота, се сумна річ!
Коли б у такого чоловіка була цїла сотня дїтей, і він жив лїта многі, — та й ще умножились днї життя його, а як душа його не втїшається добром, та не було б йому й похорону, то я скажу: щасливший над його плод, перед часом народжений;
Сей бо нагло прийшов та й відійшов у темряву, й не знане імя його;
Він навіть не видїв і не знав сонця і він спокійнїйший, нїж той.
А той, хоч би прожив дві тисячі років, не веселившись добром своїм, — хиба ж не все пійде в однакове місце?
Вся праця в людини — для її рота, а душа її не насичуєсь.
Чим же переважує розумний дурного? або такий тихий, що вміє обходитись із людьми?
Однакже лучше бачити перед очима, нїж тільки жадати. І тут марнота та й утома духа.
Що є на сьвітї, тому дано імя, й знають, що се — чоловік та й що годї йому правуватись із дужчим.
Багато таких річей, що прибільшують марноту; та що лучше чоловікові?
Хто ж знає, що добре про чоловіка в часї марного життя його, що проходить, як тїнь? І хто скаже йому, що буде послї його під сонцем?

Источник и условия: Украинская Библия Кулиша, Пулюя и Нечуя-Левицкого (1903/1905) · общественное достояние · Біблія в пер. П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та І. Пулюя (Vienna 1903, reprinted 1905), Ukrainian text. Rights statement of the package: 'Public Domain'. eBible.org package ukr1871. · условия · источник

Закладки, заметки и место чтения хранятся только в этом браузере.