Skip to content

Proverbs · Chapter 17

Text display

Font size: 19px

Go to a reference
Same place in another edition

Anchor: Prov.17.1

Side by side

Tap a number or a passage to select it.

Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.

Source and terms: Ukrainian Bible of Kulish, Puluj and Nechuy-Levytsky (1903/1905) · public domain · Біблія в пер. П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та І. Пулюя (Vienna 1903, reprinted 1905), Ukrainian text. Rights statement of the package: 'Public Domain'. eBible.org package ukr1871. · terms · source

Bookmarks, notes and the reading position are stored only in this browser.